Репортаж AFP знову привернув увагу до незаконного видобутку бурштину в Україні. Та за гучним словом «мафія» стоять цілком конкретні речі: походження сировини, умови дозволів, підозри в контрабанді та земля, яку після заробітків комусь доведеться відновлювати.
У бурштину з документами часом виходить краще, ніж у людей. Людина для закордонної подорожі збирає довідки, перевіряє терміни, стоїть у чергах. А камінь, якщо вірити одному з недавніх повідомлень ДБР, може отримати таку паперову біографію, що й сам би здивувався, звідки приїхав.
При цьому ліс, під яким його знайшли, лишається на місці. І всі наслідки знайомства з старателями — теж.
Саме через цей контраст історія українського бурштину знову потрапила до міжнародних медіа. Провідна світова інформаційна агенція AFP опублікувала репортаж про повернення «бурштинових мафій», а далі цей репортаж поширили інші французькомовні видання. Ми зіставили доступну перепублікацію з українськими повідомленнями правоохоронців, статистикою галузі, законодавством і дослідженнями довкілля. [1–10]
Картина вийшла цікава. У ній є і реальний легальний видобуток бурштину, і справи, де слідчі описують спроби прикрити незаконну діяльність цілком пристойними паперами.
Олег Богельський для AFP: відкрита розмова про тіньовий ринок
Серед тих, кого цитує AFP — Олег Богельський, співвласник Amber Galbin. Його досвід показує, що можливість вийти з тіні є у всіх, просто не всі цього хочуть. У міжнародному репортажі він відкрито говорить про недобросовісних операторів і порушення правил у бурштиновій галузі. Це важливий голос усередині самого бізнесу: проблеми називає людина, яка працює на цьому ринку й добре його розуміє. [1]

За оцінкою Богельського, 60–70% українського бурштину може мати незаконне походження. І це вже звучить як попередження про масштаб тіньового сектору та необхідність дієвого контролю. [1]
У цьому контексті позиція Олега Богельського заслуговує на увагу: він публічно порушує незручну для галузі тему, що допомагає змістити розмову від замовчування проблем до прозорих правил роботи. Адже зараз репутація українського бурштину залежить від готовності самого бізнесу говорити про порушення і рухатись в межах законодавства. Красивий камінь не повинен бути індульгенцією для некрасивих схем.
Що показують українські розслідування
Окрему фактичну основу для розмови про незаконні схеми дають українські розслідування. Вони дозволяють перейти від слова «мафія» до предметнішої розмови: що саме, за версією слідства, робили люди, якої шкоди завдали й на якому етапі перебуває справа.
Закон з’явився. Чарівної палички до нього не додали
У грудні 2019 року Україна ухвалила закон №402-IX про вдосконалення правил видобування бурштину. Він, зокрема, запровадив спеціальну кримінальну статтю щодо незаконного обігу бурштину та зміни до правил надрокористування. Окремо передбачив відповідальність за умисне ухилення від обов’язкової рекультивації за визначених законом умов. [2]
Цей закон дав змогу в межах одного дозволу спочатку розвідати родовище, а згодом перейти до промислового видобутку. Сьогодні Держгеонадра виставляють такі дозволи на електронні аукціони в «Прозорро.Продажі». Учасник обирає лот, подає заявку через акредитований майданчик і сплачує гарантійний внесок. Переможець укладає договір із Держгеонадрами та оплачує дозвіл за ціною торгів з урахуванням внеску. Далі потрібно оформити право користування землею, виконати вимоги щодо оцінки впливу на довкілля та працювати в межах ділянки за погодженою програмою. Після робіт землю належить відновити.
Отже, пояснювати все тим, що правил узагалі немає, — надто зручно.
Питання в іншому: як правила виконують, що дозволяє конкретний документ і чи відповідають йому роботи на конкретній ділянці. Печатка сама по собі не розповість, що відбувається за парканом. Так само паркан чи охорона самі по собі не є доказами злочину.
Тут потрібна нудна, зате корисна робота: звіряти межі, умови користування надрами, обсяги, походження сировини й результати перевірок. Для заголовка це менш ефектно, ніж «бурштиновий клондайк». Для розуміння галузі — значно корисніше.
Справа на 354 мільйони: коли «геологія» викликає запитання
26 березня 2026 року ДБР повідомило про підозру підприємцю, який, за версією слідства, забезпечував технікою та фінансами організацію з незаконного видобутку бурштину на Рівненщині. [3]

Бюро пов’язує цей епізод зі схемою, викритою у травні 2024 року. За його повідомленням, підприємство отримало дозволи на геологічне вивчення, але учасники організували незаконний масовий видобуток. Слідство заявило про понад п’ять тонн бурштину та щонайменше 354 мільйони гривень шкоди довкіллю. Провадження щодо сімох інших учасників, за інформацією ДБР на березень 2026 року, вже передали до суду. [3]
354 мільйони — це заявлена оцінка екологічної шкоди. Не ціна каміння, не доведений прибуток і не сума грошей, яку хтось уже відшкодував.
Змішати ці показники легко. Вийде гучніше, але читачеві від того користі мало.
І ще одна обов’язкова точність: повідомлення про підозру та обвинувальний акт не замінюють вироку. Тут ми лише описуємо позицію слідства й повідомлений процесуальний стан.
Камінь із Європи, який нібито нікуди не їздив
Інший сюжет ДБР оприлюднило 8 жовтня 2026 року. За версією бюро, під виглядом експорту раніше імпортованого товару з України вивозили незаконно видобутий український бурштин. [4]
Механізм слідчі описують так: з ЄС завозили дешеву дрібну фракцію, тоді як документи готували на великі шматки. На експорт відправляли вже ціннішу українську сировину, використовуючи папери на ввезений товар. За квітень–червень 2026 року, як повідомило ДБР, ішлося про понад 4,7 тонни вартістю майже 10,8 мільйона гривень. Чотирьом фігурантам повідомили про підозру. [4]
Тут і видно, чому контрабанда бурштину — тема ширша за потаємну стежку через кордон. Слідство може перевіряти й офіційно задекларовані поставки, якщо підозрює підміну товару або його походження.
Для покупця висновок простий: фраза «документи є» має продовження. Які саме, на яку партію і що вони підтверджують?
Війна змінила контроль. Але ліс не став територією без закону
У репортажі AFP послаблення нагляду під час війни назване одним із чинників ризику. [1]
В українських правилах справді існують обмеження державних перевірок, установлені постановою Кабміну №303. Водночас передбачені винятки для позапланового контролю, зокрема за визначених умов загрози довкіллю. Екологічна організація «Екологія — Право — Людина» у розборі змін 2026 року також наголошує на збереженні таких можливостей. [5, 6]
Тому фраза «під час війни ніхто нічого не перевіряє» спрощує ситуацію до неправди.
Обмеження господарських перевірок, природоохоронний рейд і кримінальне розслідування — різні інструменти. Їх не варто складати в одну шухляду, а тоді дивуватися, що нічого не знаходиться.
Наскільки ефективно ці інструменти працюють — уже питання до результатів: припинених порушень, судових рішень, стягненої шкоди та відновлених ділянок. Самої кількості пресрелізів для такої оцінки замало.
Новина із заповідника: сюди теж дісталися
29 жовтня 2026 року Держекоінспекція Поліського округу повідомила про пошкодження земель у Рівненському природному заповіднику. Під час обстеження напередодні виявили ознаки незаконного видобутку бурштину на площі 0,696 гектара. Розрахована інспекцією шкода становила 342 583 гривні; причетних осіб мали встановлювати правоохоронці. [7]

Майже сім десятих гектара поруч із багатомільйонними справами можуть здатися невеликою цифрою. Проте йдеться про заповідну територію, де охороняють сам природний комплекс.
Табличка «заповідник», на жаль, мотопомпу не вимикає.
Цей випадок не доводить масштабу всього тіньового ринку й не дозволяє назвати будь-кого «мафією». Зате показує, що наслідки незаконного видобутку бурштину залишаються актуальною проблемою, а не тільки фотографіями з минулого десятиліття.
Що залишається після бурштинової лихоманки
Найпомітніша шкода — ями й знищені дерева. Але природі можна нашкодити і так, що з дороги всього не побачиш.
У дослідженні 2025 року про басейн річки Уборть автори використали супутникові знімки та польові спостереження. Вони описали зв’язок деградації територій із порушенням водоутримувальної здатності ґрунтів і зневодненням річкової системи. Серед ризиків гідравлічного видобутку назвали водовідбирання, руйнування структури ґрунту та зміни водоносних горизонтів. [8]
Рекультивація земель після видобутку бурштину теж потребує більшого, ніж лопата й урочисте фото із саджанцем. Дослідники Житомирського Полісся пропонують добирати відновлювальні заходи з урахуванням стану ділянки, зокрема кислотності субстрату. [9]
У загальному роз’ясненні Держекоінспекції рекультивація включає оцінку стану території, технічні та біологічні роботи, а також подальший моніторинг ґрунтів, вод і рослинності. [10]
Сосна на фотографії може виглядати переконливо. Значно цікавіше, як вона почуватиметься через кілька років.

А легальна бурштинова галузь узагалі існує?
Так. І це підтверджується даними, а не лише обіцянками підприємців.
За відповіддю Держгеонадр на запит NADRA.INFO, у 2024 році 17 компаній відзвітували про видобуток понад 42,7 тонни бурштину-сирцю. Приблизно 72% цього обсягу припало на Рівненщину. [11]
Ці цифри описують офіційно облікований видобуток. Вони не визначають розміру тіньового сектору й самі по собі не засвідчують дотримання кожною компанією всіх природоохоронних вимог.
Експорт бурштину також має офіційний облік. NADRA.INFO з посиланням на отримані галузевою асоціацією митні дані повідомило: у 2025 році до Китаю експортували понад 61 тонну необробленого бурштину, до Польщі — понад 15,7 тонни. [12]
Видобуток за 2024-й і експорт за 2025-й тут навмисно не складаємо й не віднімаємо. Різні роки та різні показники не дадуть чесного підрахунку контрабанди.
Проте офіційні обсяги дозволяють відкинути іншу крайність: уявлення, що весь український бурштин апріорі нелегальний. Така підозра зручна для скандалу, але погано пояснює реальність.
Що варто питати замість «а це точно натуральний?»
Натуральність бурштину й законність його походження — різні питання. Камінь може бути справжнім, а історія його появи в продажу — сумнівною. Хоча, варто зазначити — ті, хто порушують закон нелегальним видобутком, можуть і щодо натуральності ввести в оману.
Покупцеві готової прикраси не потрібно самотужки проводити слідство. Але можна перевірити, хто продавець, отримати розрахунковий документ, запитати про матеріал і походження сировини. Чек підтверджує покупку; сам по собі він не доводить законності видобування каміння.
Для бізнесу, який купує бурштин-сирець, питання глибші: постачальник, документи на конкретну партію, її обсяг і характеристики, зв’язок із законним джерелом постачання. Описана ДБР підміна показує, чому важливо перевіряти зміст паперів.
А оцінюючи заяви видобувної компанії, доречно цікавитися і дозволами, і фактичним станом землі, і результатами відновлення. Це редакційний принцип перевірки, який варто застосовувати до всіх однаково — незалежно від розміру підприємства. Згодом наша редакція вивчить це питання безпосереднь «в полях» і опублікує результати цього досліжнення.
Каміння забрали. А рахунок кому?
Гучний репортаж корисно продовжувати запитаннями. Що довело слідство? Що вирішив суд? Хто відшкодував шкоду? Які ділянки відновили й хто перевірив результат?
Бурштиновому бізнесу потрібна можливість законно працювати. Громадам — робочі місця, надходження й придатна для життя територія. А тим, хто порушує правила, — перспектива відповідальності, яка не розчиниться після чергового заголовка.
Бо каміння ще може поїхати до Азії.
Лісові нікуди емігрувати.
Джерела
[1] AFP у Le Quotidien: «En Ukraine, la guerre relance les “mafias de l’ambre”», 7 жовтня 2026 року. Початковий інформаційний привід — публікація Sciences et Avenir.
[2] Закон України від 19 грудня 2019 року №402-IX.
[3] ДБР: підозра підприємцю щодо фінансування незаконного видобутку, 26 березня 2026 року.
[4] ДБР: підміна бурштину під прикриттям імпорту, 8 жовтня 2026 року.
[5] Постанова Кабінету Міністрів України №303 щодо державного нагляду під час воєнного стану.
[6] «Екологія — Право — Людина»: зміни до правил державного нагляду, 13 лютого 2026 року.
[8] Шевчук Л. М. та співавтори: вплив видобутку бурштину на басейн річки Уборть, 2025.
[9] Ковалевський С. Б. та співавтори: реабілітація лісових земель Житомирського Полісся, 2021.
[10] Держекоінспекція Південно-Західного округу: як працює рекультивація земель, 17 грудня 2025 року.
[11] NADRA.INFO: дані Держгеонадр про видобуток бурштину у 2024 році, 21 квітня 2026 року.
[12] NADRA.INFO: експорт бурштину у 2025 році, 24 березня 2026 року.


Залишити відповідь